ПЛАТНІ РОБОТИ
Банківська справа
БЖД та охорона праці
Біологія і генетика
Бухгалтерський облік та аудит
Державне будівництво і державне управління
Ділова мова та діловодство
Екологія
Економіка (макро-, мікро-, підприємства, теорії і т.п.)
Економіка праці та соціально-трудові відносини
Економічна безпека
Економічна історія
Етика і естетика
Інформатика та комп. техніка
Історія держави і права
Історія економічних вчень
Історія і теорія соціальної роботи
Історія України
Кадрова політика
Комп. мережі
Культурологія
Логіка
Маркетинг
Мат. програмування
Менеджмент
Основи бізнесу
Паблік рілейшнз
Патентознавство
Педагогіка
Політична економія
Політологія
Право (всі види)
Психологія
Релігієзнавство
Різне
РПС (економічна географія)
Система технологій
Системний аналіз
Соціологія
Соціологія праці
Статистика
Страхування
Теорія ймовірності і мат. статистика
Товарознавство
Українська мова
Фізичне виховання і спорт
Філософія
Фінанси
НОВИНИ САЙТУ

26.08.2009
Створена нова колекція БЕЗКОШТОВНИХ високоякісних робіт!

27.08.2009
Як швидко отримати готову платну роботу на цьому сайті?


Яндекс.Метрика
рефераты по матметодам математическим методам в экономике

Курсовая работа по экономической кибернетике











Такий нормативний документ – Закон України "Про підприємництво" (4) визначає правові основи здійснення підприємницької діяльності в Україні, розкриває сутність підприємництва, його субєкти й обєкти, організаційні форми, обмеження в здійсненні підприємницької діяльності. Окремим поділом виділені умови здійснення підприємницької діяльності і порядок державної реєстрації.
Будь-яке підприємство при організації фінансово-господарської діяльності, спирається на Закон України "Про оподаткування прибутку підприємства". (5) Він містить у собі такі питання, як обкт і субєкт оподаткування, тобто визначає з чого утворюється прибуток підприємства, хто є платником податку. Так само в законі розкриті поняття валових втрат і прибутків підпрємства, амортизаційних відрахувань. Цей закон дуже важливий, тому що визначає сутність доходів і витрат, що дозволяє будь-якому підприємству відповідно до закону визначити суму оподаткованого прибутку.
Закон України "Про господарські товариства" (6) визначає організаціне, економічне, правові норми утворення господарських товариств. У законі сказано, що акціонерні товариства утворяться на основі встановленого договору і статуту. Установчі документи повинні містити в собі зведення про вид діяльності, склад засновників, назва, місце перебівання, розмір і порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутку і збитків, склад і компетенцію обєднання.
Закон України "Про цінні папіри і фондову біржу" (7) упорядкує види цінних паперів, що можуть бути випущені в Україні. Законом затверджується, що акціонерне товариство, що прийняло внеску вкладчиків повинно розподілити між ними ації відповідно їхнім внеска і виплачува по акціях відповідні диведенти.
При розгляді даної теми використана Інструкція "Про порядок заповнення форм річної звітності" (8). У ній утримуються дані про слушність занесення в окремі статті власного капіталу їх складових, а так само дана їхня оцінка.
Переглянуті документи були прийняти в період переходу до ринкових відносин, але вони незадовольняють цілком вимогам сучасного обліку, який був орієнтован на міжнародні стандарти. У звязку з цим 16 липня цього року був прийняти Закон "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (9), яким законодавче закріплено орієнтацію бухгалтерського обліку і звітності на застосування міжнародних стандартів фінансової звіьтності. З метою реалізації йього Закону КМУ затвердив "Програму реформування бухгалтерського обліку" (10), а МФУ затвердило Перелік та терім затвердження і запровадження у практику положень (стандартів) бухгалтерського обліку ПБО 10. ПБО 5 "Звіт про власний капітал" надає узагальнену за звітний рік інформацію про зміни (збільшення, зменшення) статутного фонду, капіталу, пайового капіталу, додаткового, резервоного, несплаченого і вилученого капіталу, а також про нерозподільний прибуток. Додаткова інформація розкриття якої в поясненнях звіту вимагається ПБО 5, висвітить призначення та умови використання всіх елементів власного капіталу підприємства.
Перехід України на міжнародні стандарти обліку вимагає відповідні зміни діючої системи бухгалтерського обліку. Це надається перш за все у Плані рахунків, в якому власний капітал уявляє собою рахунки 4 класу. 4 клас обєднує дві групи рахунків: до першої групи належать рахунки 40-46, які призначенні для визначення та відображення в балансі величини власного капіталу. Друга група рахунків (47-49) призначена для обліку джерел фінансування майбутніх витрат та платежей, які мають цільове призначення. Новий план рахунків буде використаний з 1.01.2000 р.
Це основні зміни та доповнення в нормативно-законодавчій базі України, які стосуються питаннь обліку власного капіталу.
В сучасних умовах важливим моментом для господарських підприємств є прийняття Закону "Про власність" (1), в якому розглядається сутність, поняття "власність", дається загальна характеристика усіх форм власності, які існують на Україні. А також відповідно форм власності відображенні організаційні форми підприємств, тобто види підприємств.
Положення "Про проведення індексації балансової вартості основних фондів" (11) регламентує питання власного капіталу як додатковий капітал, який відіграє дуже важливу роль у діяльності підприємства.
Тому в третьому підрозділі розглянуте питання складу влансого капіталу та його економічна сутність.


І.І. Іванов дає таке визначення капіталу: "Власний капітал (власні вкладення) – це власні джерела підприємства, що без визначеного терміна повернення внесені засновниками або залишеі ними на підприємстві з чистого прибутку" (13, с.20). Таким чином, власний капітал складають: статутний-зареєстрований фонд, резерв майбутніх витрат, резервний фонд, резерв майбутніх витрат і платежів, нерозподілений прибуток минулих років і інші фонди і резерви. Складового власного капіталу відображають: суму, що власники передали в розпорядження підприємства як внески, або залишки у формі нерозподіленного прибутку, або яку суму одержало підприємство з боку без повернення від інших фізичних або юридичних осіб у свої розпорядження.
Показник – власний капітал – є одним з істотних і важливих для підприємства показників, оскільки показує зебезпеченість коштами для функціювання підприємства, кредитоспроможність (це критерій наявності достатньої кількості власного капіталу для покриття наявних у підприємства кредитів) і платоспроможність (це наявність власних оборотних коштів для покриття боргів і платежів підприємства).
Необхідно відмітити, що складові елементи власного капіталу на підприємствах державної чи казенної форми власності створюються під контролем міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють планування і фінансовий контроль за господарською діяльністю, визначають порядок використання чистого прибутку. Статутний фонд таких підприємств – це сума джерел коштів, переданих державою на баланс підприємства для здійснення господарювання. А інші елементи власного капіталу формуються згідно нормативів розподілу чистого прибутку, затвердженних державною установою.
Підприємства інших форм власності (колективної, приватної) створюють власний капітал самостійно, згідно законодавчої бази України.
В Україні, як і у світовій практиці, при формуванні власності (капіталу) засновників підприємства (якщо воно АТ, ТОВ, кориорація або холдингова компанія) за економіко-правовим характером розрізняють два поняття:
вклад;
додаткові внески заснвників (учасників).
Вклади та додаткові внески виконують різні функції. Для того, щоб зрозуміти ці функції, сліді спочатку зясувати складові елементи власного капіталу.
Власний капітал засновників (учасників) поділяється на дві частини: реєстрований та нереєстрований. Перший (реєстрований) – це фонди та резерви, створенні підприємством в процессі господарювання, а також нерозподілений прибеток (непокритий збиток).
Усі складові є власністю засновників (учасників). Але вклади виконуються набагато більше функцій і мають значно глибший зміст, ніж просте внесення додаткових коштів (майна), в тому числі і шляхом залишання у складі власного капіталу нерозподіленого прибутку.
Вклад – це частка засновника (учасника) у статутному фонді (капіталу) підприємства. Вклад виконує такі функції:
а) забезпечує інвестування діяльності підриємства (це першочергове джерело формування майно підприємства);
б) регулювання відносин власності (тобто розподіл майна, виробленої продукції, державного прибутку тощо). Це особливо важливо при виході учасника (засновника) з підприємства;
в) управління підприємством, оскільки кількість голосів дорівнює (пропорційно) часткам (вкладам).
Формування статутного фонду (капіталу) за рахунок вкладів засновників (учасників) є обовязковим елементом установчих документів підприємства. Сума статутного фонду (капіталу) підлягає обовязковій реєстрації у державному реєстрі господарюючих одиниць. Рішення про збільшення (або зменшення) штату підлягає обовязковій реєстрації. Сума статутного фонду (капіталу) за балансом підприємства не може бути іншою, ніж та, яка зареєстрована в державному реєстрі. Не вкладені кошти засновників (учасників) показуються в активі балансу.
Необхідно відмітити, що акціонерним рахується товариство, що має статутний фонд, розподілений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, що несе відповідність по забовязаннях тільки своїм майном. Акції розподіляються між засновниками пропорційно їх вкладам. Таким чином, статутний фонд є акціонерним капіталом підприємства. Потім він може бути збільшений шляхом додаткової емісії акцій та реалізації їх між засновниками (учасниками) (14, с.27).
Що стосується переєстрованого капіталу, що додаткові грошові внески або майно засновників (учасників) можуть бути спрямовані для розвитку підприємства, закупівлі товарно-матеріальних цінностей, покриття збитків тощо.
Вартісна оцінка вкладу становить частку засновника (учасника) у статутному фонді (капіталі), тоді як додаткові внески, крім спеціально обумовлених випадків самими засновниками, не впливають на її розмір.
Додатковий внесок – це частка засновника (учасника) в інших формах власного капіталу підприємства (резервному, страховому або іншому фонді) та нерозподіленому прибутку (непокритому збитку) минулих років. Це означає, що додаткові внески, які робляться або в резервний (страховий капітал), або до нерозподіленого прибутку (шляхом) залишення неспожитої частки прибутку поточного року), виконують лише першу функцію, тобто функцію інвестування.





Що стосується додаткових внесків, то вони є добровільними. Їх внесення приймаються простою більшістю голосів засновників (учасників).
Вносяться вклади до статутного фонду чи просто додаткові внески до власності (капіталу) – це дуже важлива різниця. А для побудови бухгалтерського обліку власності має першорядне значення.
Для кожного складового власного капіталу у бухгалтерському обліку планом рахунків виділено окремий рахунок з відповідною назвою. Усі рахунки обліку власного капіталу є пасивними і можуть мати тільки кредитове сальдо. Взаємозвязок власного капіталу з рахунками бухгалтерського обліку показан на рис. 1.1.






Табл. 2.1.




Таблиця 2.3




виплати з бюджетного рахунку, витрати, які списуються за рахунок фінансування (з кредиту рахунка 55 "Інші рахунки в банках").
Кошти фонду використовуються також на підготовку кадрів і фінансування винахідництва кадрів і фінансування винахідництва, а також на виплату компенсацій на дітей і часткове відшклдування малозабезпеченим сімям члени яких працюють на ЗАТ "ВПФ".
На державних підприємствах до складу власного капіталу входять і амортизаційний фонд. По ст. "Амортизаційний фонд" підприємство, яке має рахунок 86 "Амортизаційний фонд" показує залишок засобів, нарахованої амортизації основних засобів. Для аналітичного обліку таких сум застосовуються субрахунки 86/1 "По власним основним засобам" і 86/2 "По арендованим основним засобам".
Під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів розуміють поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або покраження, на зменшення коригованого прибутку в межах норм амортизаційних відхилень, які встановленні цією статтею.
Суми амортвідрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду.
Балансова вартість групи основних фондів на початку звітного періоду розраховується по формулі:
Б(а)=Б(а-1)+П(а-1) -А(а-1) , де
Б(а) – балансова вартість групи на початок звітного періоду;
Б(а-1) – балансова вартість групи на початок періоду, слідуючим за звітним;
П(а-1) – сума витрат, які витрачені на придбання основних фондів, здійснення кап. ремонтів, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів на протязі періоду, слідуючим за звітним;
В(а-1) – сума виведених з експлуатації основних фондів на протязі періоду, слідуючим за звітним;
А(а-1) – сума амортвідрахувань, які нараховані у період, слідуючим за звітним.
Норми амортизації, які встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (налогового) періоду в слідуючих розмірах (у розрахунку на календарний квартал):
група 1 – 1,25%;
група 2 – 6,25%;
група 3 – 3,75%.
На базовому підприємстві амортизаційний фонд не входить до складу власного капіталу, тому розгляд питання формування та використання на практиці амортизаційного фонду неможливо.
Розгляд обліку фондів і резервів підприємства свідчить, що їх бажає бути кращим, тему що багато з них фондів не мають джерела утворення (прибутку), інші ж недостатньо фінансуються, і як наслідок, фонди і резерви не виконують цілком своїх функцій і свого призначення. Тому далі доцільно переглянути облік фінансових результатів підприємства і використання прибутку.
2.4 Облік фінансових рехультатів підприємства і використання прибутку

Результатом діяльності підприємства є (прибуток) або збиток. Прибуток в основному утворюється за рахунок результатів реалізації продукції (товарів), робіт, послуг і інших матеріальних цінностей.
Облік прибутку і збитків ведеться на рахунку 80 "Прибуток і збиток". У аналітичному обліку прибуток і збитки групуються по видам продукції, видам діяльності, статтям прибутку і збитку.
По кредиту рахунку 80 відображається прибуток, а по дебету-збитки і втати. Загальний прибуток підприємства утворюється за рахунок:
процентів до отримання;
прибутки (збитки) від реалізації основної продукції;
фінансового результату від іншої реалізації;
позареалізаційного прибутку (збитку) підприємства;
доходів від володіння корпоративними правами.
Під прибутком від реалізації продукції розуміють перевищення виручки від продукції без ПДВ і акцизу над витратами на виробництво і реалізацію, що включаються в собівартость продукції. У протилежному випадку підприємство одержує збиток. Прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського (року).
Прибуток (збиток) від позареалізаційних операцій є сума засобів, отриманих (витрачених) підприємством вді позареалізаційних операцій і зменшена на суму витрат по цих операціях. До таких операцій відносять реалізацію основних засобів (І гр.), товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів і цінних паперів.
Фінансовим результатом від іншої реалізації є прибуток (збиток) отриманий від реалізації товарів (робіт, послуг), що відносяться до продукції неосновного виду діяльності. Но ЗАТ "ВПФ" до таких товарів відносять: ширпотреб, ковдри, трикотажні та швейні вироби.
Результатом реалізації продукції основної діяльності визначається щомісяця, як різниця між виручкою від реалізації (кредитовий оборот рахунка 46) без ПДВ і акцизу і фактичної собівартості реалізованої продукції (дебетовий оборот 46 рахунку). Результат відносять на рахунок 80:
Дт 46 Кт 80 – прибуток;
Дт 80 Кт 46 – 2270000 грн., збиток.
Таким чином, підприємство від основної реалізації має збиток. По позареалізаційних операціях отриманий прибуток. При продажі основних засобів, товарно-матеріальних цінностей прибуток 29000 грн., решта окремого майна в оренду – 14000 грн. Тому балансовий збиток склав 2227000 грн., але зважаючи на те, що підприєством було використано в рахунок прибутку ще 775000 грн., що загальні збитки звітного 1998 року склало 3002000 грн. (дод. ).





Витрати на виробництво продукції склали 3585000 грн., а загальні витрати по підприємству – 5576000 грн. (дод. ), і якщо порівняти ці дані з виторгом від реалізації продукції (1586000 грн.), то стає ясно, як утвориися такі великі суми збитків (1586000 – 5576000 грн.).
Документи по фінансових результатах у загальному виді відображен на рис. 2.2.




Важливим шляхом до вдосконалення обліку в Україні є новий План рахунків, де власний капітал відображається рахунками 4 классу. Вони мають слідуючі коди, назви та застосування:
рахунок 40 "Статутний капітал" призначений для обліку власників (учасників) підприємства, величина яких зафіксована в його статутних документах;
рахунок 41 "Паєвий капітал" буде застосовуватись підприємствами, в яких замість статутного капіталу (кредитні союзи та інші) або наряду з ним (наприклад, підприємства потреб кооперації) частка власного капіталу формується у вигляді паєвих внесків;
рахунок 42 "Додатковий капітал" призначений для обліку іншого капіталу, внесеного учасниками (емісійний доход та інше) або отримання коштів в процессі діяльності підприємства в результаті дооцінки його активів, безкоштовного отримання майна та інше;
рахунок 43 "Резервний капітал" буде використаний для відображення суми резервів, які утворюються за рахунок чистого прибутку згідно з діяючим законодавством;
рахунок 44 "Прибутки і збитки нерозподілені" призначений для накопичення чистих фінансових результатів діяльності підприємства.
Використання прибутку на виплату дивідентів або для створення резервного капіталу на протязі звітного періоду буде відображатися по дебету субрахунку 44/2 "Прибуток, використаний в звітньому номері" в кореспонденції згідно з рахунком 67 "Розрахунки з учасниками" або 43 "Резервний капітал".
Треба відмітити, що інші витрати, які сьогодні роздивляються як використання прибутку (відрахування в фонди заохочення та розвитку, податки з прибутку та інші) будуть відображатися як витрати на відповідних рахунках (23, 90, 91, 93 та інші). В кінці року сальдо субрахунку 44/2 буде снижуватися за рахунок нерозподіленого прибутку в дебет рахунку 44/1.
Рахунок 45 "вилучений капітал" призначений для відображення фактичної собівартості акцій власної емісії або долей, які викуплені товариством у його учасників. Цей рахунок є регулюючим контрпасивним рахунком до інших рахунків власного капіталу, а його сальдо віднімається при визначені підсумку власного капіталу в балансі.
Рахунок 46 "Несплачений капітал" буде використаний для відображення дебіторської заборгованності учасників по внескам в капітал підприємства. Сальдо цього рахунку також віднімається при визначенні підсумку власного капіталу в балансі.
Інша група рахунків (47-49) призначена для відображення обовязків підприємства, для яких сума або час майбутніх платежів не визначені. Цей рахунок в значній мірі буде виконувати функцію діючого рахунку 89 "Резерв майбутніх витрат і платежів".
Яндекс.Метрика